Сьогодні, 18 серпня експерт з податкових питань, економіст Андрій Супрун заявив, що представники бізнесу та експертне середовище готові взяти активну участь у розробці удосконаленої редакції Податкового кодексу для того, щоб запропонувати її Президенту України.

Прогресс в отношении проекта Налогового кодекса прокомментировал Дмитрий Михайленко, вице-президент Ассоциации налоговых консультантов.

"Прогресс есть, следует признать.

Ряд одиозных норм, которые мы наблюдали в предыдущих редакциях, не попали в опубликованный в «Урядовом курьере» текст. Авторы, следует отдать им должное, осознают, что откровенная фискализация положений налогового законодательства просто похоронит политические перспективы данного проекта.

Однако, давайте развеем некоторые мифы. Неправдой является то, что новый кодекс фактически повторяет действующее законодательство. По ряду пунктов фискализация по сравнению с текущим режимом таки произошла.

Если мы берем раздел 2 (административные положения), то видим там:

- невозможность исправлений деклараций за уже проверенные налоговиками периоды, даже если проверка была некачественной; - косвенные методы – крайне спорный и противоречивый раздел;

- регистрация самозанятых лиц – непонятно, как широко она зайдет;

- взыскание согласованных налоговых обязательств со счета в банке и обращение взыскания на имущество плательщика без суда;

- новые финансовые санкции.

Если мы исследуем единый налог в разделе «Специальные налоговые режимы», то видим там понижение порога доходности для частных предпринимателей (на фоне повышения ставок для ряда профессий) и запрет на единый налог при работе с заказчиком, который генерирует более 50 процентов дохода предпринимателя.

В связи с этим мы хотели бы обратить внимание на положения закона «О системе налогообложения»: законы о налогах должны быть приняты за шесть месяцев до начала календарного года.

Мы понимаем, что эту норму наш законодатель практически никогда не соблюдает.

Но именно сейчас она как никогда актуальна. Иначе неподготовленная к новому кодексу страна породит такой выплеск энергии на налоговое администрирование, что ни о какой эффективности нового законодательства говорить не придется."

6 серпня, під час відкритої наради в Харківській обласній раді, що проходила в рамках всенародного обговорення проекту Податкового кодексу, керівник економічних програм Інституту державної стратегії Андрій Супрун наголосив на тому, що остання опублікована редакція кодексу, на жаль, не забезпечує змістовне наповнення загальної економічної стратегії, ухваленої Президентом України Віктором Януковичем.

За словами експерта, згідно з Програмою економічних реформ, одним із ключових компонентів є Податкова реформа. При цьому головною метою даної реформи є забезпечення стійкого економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі. «Одночасно передбачається збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів за рахунок зміцнення позиції вітчизняного бізнесу в міжнародній конкурентній боротьбі (зменшення частки податків у витратах підприємств і скорочення витрат часу платників на нарахування й сплату податків); побудови цілісної і всеосяжної законодавчої бази з питань оподаткування, гармонізованої із законодавством ЄС; встановлення податкової справедливості для відновлення рівних умов конкуренції в економіці України тощо», - додав Андрій Супрун.

Проте майже нічого із цього не знайшло свого відображення в останній редакції Податкового кодексу, що була опублікована.

«Редакція проекту Податкового кодексу, що існує сьогодні, не реалізовує цілі Програми економічних реформ Президента на 2010-2014 рр., і, зокрема, Програми податкових реформ. Так, незважаючи на певні позитивні зрушення в процесі роботи з проектом Кодексу, залишились питання щодо реалізації задекларованих у програмі принципів підвищення ефективності адміністрування податків, гармонізації із законодавством ЄС тощо», - наголосив Андрій Супрун.

«Крім того, проект, на жаль, поки не пропонує достатніх інноваційних стимулів, що мали б закласти економічну основу для системних зрушень у податковій системі держави. Так само він не вирішує нагальне питання реформування державної податкової служби, без якого податкова реформа відбутись не може. Сьогодні в жодному випадку не можна допустити підвищення тиску на платників податків чи зменшення ставок податку, попередньо не проаналізувавши всі можливі наслідки на макрорівні», - додав експерт Інституту державної стратегії.